Добірка цікавих лекцій про українських та зарубіжних класиків

У жовтні-грудні 2017 року в Мистецькому Арсеналі в Києві проходив цикл лекцій “Осмислені і переосмислені” та “Ми в контексті” про українських та іноземних авторів-класиків.

Про українських письменників розповідали:

  • Агеєва Віра — проф., д. філол. н., викладач НаУКМА, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка;
  • Семків Ростислав — доцент кафедри літературознавства НаУКМА, канд. філол. наук;
  • Сінченко Олексій — доцент кафедри української літератури і компаративістики Київського університету імені Б. Грінченка, канд. філол. наук.

Слухачі мали змогу дізнатися більше про українських, і не тільки, поетів та письменників, відомих ще зі шкільної програми, та подивитися на їхнє життя і творчість під зовсім іншим ракурсом. Кожен лектор охоче спілкувався з аудиторією, не обмежуючись лише підготовленим текстом. Лекції охоплювали маловідомі факти з життя митців, нове переосмислення вже відомих творів та знайомство з ключовими тезами наукових монографій, які дозволяють краще зрозуміти особистість кожного з авторів.

Згодом відеозаписи лекцій виклали в мережу на сайті Мистецького арсеналу, повідомляє сайт chytomo.com​, тож ознайомитися з ними може кожен охочий.

Григорій Сковорода

Олексій Сінченко​ розповів про найвідомішого українського філософа, затятого мандрівника та поціновувача свободи Григорія Сковороду, зокрема про розуміння його філософських пошуків та про те, чи варто читати його тексти спрощено.

Микола Гоголь

Ростислав Семків підготував лекцію про письменника, якого можна справделиво вважати як російським, так і українським – Миколу Гоголя. Його творчість надто сильно вплинула на обидві літературні традиції, щоби заперечувати її приналежність до котроїсь із них. Про те, які твори автора цінуються найбільше, а також про його образ у сучасних дослідженнях слухайте в лекції…

Тарас Шевченко

Здається, про цю славнозвісну особистість написано та сказано вже все: сотні досліджень, розслідувань, книжок, монографій та думок не залишили нічого невідомого в історії про Тараса Шевченка. Але це не так. Завжди залишається місце для найрізноманітніших інтерпритацій. Окрім того, мало хто з нас сьогодні знає “справжнього Кобзаря”, адже зазвичай ми обмежуємося знайомством з канонічним переліком його творів, котрий стандартно починається зі всім відомого “Заповіту”. Олексій Сінченко розповів, що читав Тарас Григорович, де шукав натхнення і чому прожив своє життя саме так.

Іван Франко

Одна з найвизначніших постатей української науки та літератури; поет-лірик, одержимий ідеями соціалізму; український вчений, номінований на Нобелівську премію; філософ, перекладач, публіцист, громадський та політичний діяч… Мова йде, звичайно ж, про Івана Франка. У лекції Ростислава Семківа – образ письменника в сучасних дослідженнях, доцільність твору “Мойсей” у шкільній програмі та шляхи розуміння біографії і творчості автора.

Леся Українка

Віра Агеєва була однією з перших, хто працював над переосмисленням доробку та біографії Лесі Українки, адже дуже довгий час твори письменниці залишалися недооціненими або ж сприймалися ідеологічно спотворено, втрачаючи свій первісний задум. Про авторку, чиї твори випередили свій час і опинилися на вершині української класики, у наступній лекції…

Ольга Кобилянська

В одній зі своїх лекцій Ростислав Семків знайомить нас із творчістю та біографією Ольги Кобилянської. Зокрема мова йде про поєднання фемінізму, модернізму та націоналізму в світогляді авторки, про вибір на користь української мови та літератури, а також про особисте життя письменниці.

Тичина. Рильський. Бажан

Цих трьох поетів поєднують дещо неоднозначні факти з біографії. Усі вони вважалися класиками радянської літератури, отримували державні нагороди і займали важливі посади. В якійсь мірі вони піддалися тогочасним обставинам і приєдналися до когорти “співців імперії”. Та чи вдалося їм при цьому зберегти свій талант? Котрі з їхніх творів витримали випробування часом? Як варто розглядати творчу спадщину таких митців? Про це, а також про життєві кризи в житті кожного з цієї трійці – в лекції Віри Агеєвої.

Микола Хвильовий

Микола Хвильовий – одна з найбільш неоднозначних постатей в українській літературі. Навіть сьогодні можна знайти дуже різні відгуки про його особистість і творчість. Виникає питання, які твори Хвильового варто прочитати, щоби краще зрозуміти його світогляд? У своїй лекції Віра Агеєва розповідає про радянську літературу, яка може існувати поза соцреалізмом…

Олександр Довженко

Лекція Віри Агеєвої допоможе нам краще розібратися в біографії Олександра Довженка: хто він насправді – режисер чи письменник – і як ці дві іпостасі поєдналися в його творчості; які фільми Довженка-режисера варто переглянути і який твір Довженка-письменника можна назвати найкращим в його доробку; а також про “загравання” зі Сталіним і чим воно закінчилось…

Василь Стус

У своїй лекції Олексій Сінченко розглядає постать Василя Стуса – геніального поета, глибокого інтелектуала, який став символом нації. Про те, як варто читати і розуміти твори митця та що можна знайти у маловідомих спогадах та наукових монографіях – дізнайтеся в наступному відео:

Лекції про світових класиків цікаві, зокрема, тим, що доповідачі провели паралелі з українською літературою (наприклад, Шарль Бодлер – Максим Рильський, Микола Куліш – Бертольт Брехт). Окрім того уваги заслуговує розповідь про традицію українського перекладу та про те, за яким принципом книги потрапляють до “золотого списку” і шкільної програми.

Про іноземних класиків розповідли:

  • Іванюк Сергій — к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА;
  • Кісельова Людмила — к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА;
  • Огаркова Тетяна — PhD, старший викладач кафедри літературознавства НаУКМА;
  • Семків Ростислав — к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА;
  • Сінченко Олексій — к. ф. н., доцент кафедри української літератури і компаративістики Київського університету імені Б. Грінченка;
  • Стороха Богдан — к. ф. н., доцент кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
  • Лекція 1. Абсолютні книги: підходи до формування канону світової літератури

    Ростислав Семків розповів про те, як формується “золотий список” найкращих книжок, як відбирають літературу для шкільної програми і хто впливає на ці процеси, та, мабуть, найцікавіше – наскільки списки найкращих книжок в історії цивілізації збігаються з топами книжкових продажів.

    Лекція 2. Королівство “проклятих поетів” та його українські креси: від Бодлера до Рильського

    Олексій Сінченко знайомить нас із цілою когортою європейських “проклятих поетів”, які тяжіли до нової естетики, іншого розуміння мистецтва, прагнули епатувати публіку, виходячи за межі усталеної літературної традиції, а також проводить паралель із українськими літераторами. Як можна пов’язати Бодлера та Рильського? Слухайте лекцію!

    Лекція 3. Чотири “Гоголі” ірландської літератури: Свіфт, Вайльд, Джойс, Беккет

    Українська та ірландська культури мають багато спільного, зокрема в тому сенсі, що змогли вижити і багато що дати світові. Ростислав Семків, на прикладі ірландської четвірки, показує, як приналежність автора до певної літератури визначається його самоусвідомленням, подробицями біографії та мовою письма. І ще одна можливість зрозуміти українську літературу через призму світової.

    Лекція 4. Кафка: людина як впольована тварина

    Богдан Стороха знайомить нас із загадковим Францом Кафкою та на прикладі його ключових творів демонструє історико-філософський контекст тієї епохи. Як вплинули на письменника Дарвін, Фройд та Ніцше, а також про кризу самоусвідомлення західної цивілізації 19-20 ст., відображену в творах автора, у наступній лекції:

    Лекція 5. Срібна доба російської поезії

    Людмила Кисельова розкриває таємниці “срібної доби” літератури російського модернізму: філософську, містичну і релігійну складові.

    Лекція 6. Бертольд Брехт і європейська драма ХХ сторіччя

    Сергій Іванюк розповідає про новий театр 20 століття та чим він відрізняється від класичної традиції; про спільне у біографіях Бертольда Брехта і нашого драматурга-новатора Миколи Куліша; про особливість вивчення драматургії в курсі літератури – дивитися чи читати…

    Лекція 7. Камю і світова війна. Як протистояти абсурду?

    Тетяна Огаркова​ познайомить із філософією екзистенціалізму та її втіленням в літературі, із Сартром і Камю – найвідомішими мислителями французького 20 століття.

    Лекція 8. Проза суворого досвіду: Ернест Гемінґвей

    Ернест Гемінґвей – символ поколінь, письменник, яким захоплюються; нбелівський лауреат; поп-ікона для багатьох поколінь читачів та авторів-початківців. Про створення відпвідного образу, над яким письменник
    працював все своє творче життя, про чоловічу прозу та розчарування – у лекції Сергія Іванюка.

    Лекція 9. Художній переклад як ключ до культурного перекодування: вітчизняні перекладацькі традиції

    Українські перекладачі – це ті, хто дарував голос найкращим творам світової класики художньої прози та філософії. Водночас робота у галузі перекладу ставала випробуванням, почасти почесним: потреба розробляти стилі мови, недостатньо розвинені у вітчизняній літературі (та й в повсякденні), долати спротив тих, хто стверджував, що перекладу доступною мовою або й читання в оригіналі достатньо, щоб не працювати над створенням додаткового корпусу текстів. Олексій Сінченко – про те, як переклад стає випробуванням для рідної мови, як тексти отримують нагоду звучати по-різному, зрештою, про те, що в Україні – не лише література є більшим, ніж видом мистецтва, але й переклад так само вагоміший, ніж ремесло чи творчість.

    Джерело: uamodna.com
Добірка цікавих лекцій про українських та зарубіжних класиків
Вам сподобалася ця стаття? Поділіться з друзями!
Подобається?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть "Ctrl+Enter"

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: